Деформація осі нижнього важеля виявляється оглядом.
Деформацію поперечки передньої підвіски перевіряють у такому порядку:
- відвертають гайки кріплення осей нижніх важелів так, щоб отриманий зазор між шайбою 28 (див. рис. 100) і привалковою поверхнею поперечки помістилася ніжка штангенциркуля впритул до стрижня переднього болта;
- заміряють довжину поперечки між площинами установки осей нижніх важелів (лівого та правого) у зоні передніх болтів. Відстань має бути (611±1) мм. Поперечку треба змінювати в тому випадку, якщо вона деформувалася так, що кути установки коліс не піддаються регулюванню.
Стан гумометалевих шарнірів перевіряють у такому порядку:
- переконавшись у відсутності деформації важелів підвіски, осі нижнього важеля, вивішують передні колеса автомобіля;
- заміряють радіальне зміщення А (Мал. 101) зовнішньої втулки 2 щодо внутрішньої втулки та відстань Б між упорною шайбою 3 і зовнішнім торцем зовнішньої втулки 2. Резинометалеві шарніри замінюють при неможливості регулювання розвалу коліс (коли видалені всі шайби з-під осі нижнього важеля), при розривах і односторонньому "витрішкуванні" гуми 1, при радіальному зміщенні А понад 2,5 мм і, якщо розмір Б не укладається в межі 3-7,5 мм для нижнього важеля і 1,5-5 мм для верхнього важеля. Якщо розмір Б виходить за вказані межі, перевіряють правильність запресування гумометалевого шарніра в гніздо важеля.
Зазор у верхніх шарових шарнірах перевіряють за допомогою пристосування 02.8701.9500. Для цього встановлюють автомобіль на рівній горизонтальній площадці з твердим покриттям, піднімають передню частину автомобіля та знімають колесо. Підставляють під нижній шаровий шарнір дерев'яну колодку 10 (Мал. 102) висотою 190 мм та опускають на неї автомобіль. Встановлюють втулку 9 на гайку найближчого до кожуха болта кріплення верхнього шарніра, потім надягають на втулку основу 8 і злегка закріплюють його гвинтом Пересуваючи пристосування, встановлюють важіль 3 у вертикальне положення так, щоб його нижній кінець упирався і затягують гвинт. індикатор 7 до упору його ніжки 5 в важіль 3 з натягом 2-3 мм і затягують болт 6. Прикріплюють кронштейн 12 до маточини 11 двома болтами, надягають динамометричний ключ 1 на шестигранну головку осі кронштейна 12 і моментом 2 та від нього. Обидва показання індикатора підсумовують. Сума має перевищувати 0,8 мм.
Стан нижніх кульових шарнірів перевіряють у такому порядку:
- встановлюють автомобіль на рівній горизонтальній площадці з твердим покриттям та піднімають праву передню частину автомобіля, потім знімають колесо;
- встановлюють під маточину 7 (Мал. 103) дерев'яну колодку 4 висотою 280 мм і опускають на неї автомобіль, очищають нижню частину шарніра 2 від пилу та бруду і вивертають конічну пробку;
- заміряють глибиноміром штангенциркуля 3 відстань Н, як показано на схемі. Якщо Н≥11,3 мм, то шарнір знімають з автомобіля і ретельно оглядають. На корпусі шарніра не повинно бути тріщин, а в мастилі – бруду. За наявності бруду в мастилі, тріщин на корпусі шарніра, а також за 11,8 мм шарнір замінюють.
Стан елементів передка кузова перевіряють, як зазначено в гол. 7 "Кузов".