У 1966 р. фірма ФІАТ (Італія) почала масовий випуск нової моделі малолітражного легкового автомобіля ФІАТ-124 з класичним компонуванням, який, володіючи простотою і надійністю, властивою цій схемі, здивував усіх просторим та комфортабельним (не за класом) салоном, дуже ємним, глибоким багажником і відмінними їздовими якостями, завдяки чому був заслужено визнаний найвдалішим та найпопулярнішим автомобілем року.
Успіху було досягнуто насамперед завдяки збільшенню ширини автомобіля в порівнянні з іншими малолітражними машинами. Щоб зробити це можливим, конструкторам довелося чимало попрацювати над забезпеченням хорошої керованості та стійкості автомобіля щодо виникнення занесення; зробити це важче, чим більше ставлення колії коліс до бази. Компактний двигун дозволив укоротити капот і відповідно подовжити салон, що дозволило майже повністю уникнути впровадження в нього колісних ніш як передніх, так і задніх коліс. Перше позбавило водія і пасажира, що сидить поряд з ним, від перешкод для ніг, а друге зробило цілком зручною посадку лівого і правого пасажирів на задньому сидінні. Крім того, весь салон виявився «в базі» (між передніми та задніми колесами) автомобіля, тобто у зоні найбільшого комфорту з погляду вертикальних коливань кузова.
Подовження салону дозволило також збільшити ширину дверей, що зробило дуже зручними вхід в автомобіль та вихід із нього. Внаслідок збільшеної ширини салону роздільні передні сидіння вдалося відсунути від бічних стінок кузова, а це суттєво покращило комфортабельність для водія та пасажира, що сидить поруч із ним. Перед сидінням пасажира виявилося можливим розмістити в передньому щитку досить простору речову скриньку.
З метою збільшення корисного об'єму та глибини багажника було знайдено та здійснено дотепне конструктивне рішення – вертикальне розташування по його краях паливного бака та запасного колеса.
В результаті конструкторам ФІАТ-124 вдалося відшукати приховані резерви, які все ще ховалися в «класичною» компонування, і, зберігши її переваги, створити автомобіль, який відразу припав до смаку найширшому колу покупців. Все це дало підставу прийняти ФІАТ-124 за прототип нового, створюваного для нашої країни наймасовішого малолітражного автомобіля, який згодом отримав назву ВАЗ-2101 «Жигулі». Життя показало, що це рішення було правильним.
Однак незважаючи на свої переваги, автомобіль ФІАТ-124 у тому вигляді, в якому він випускався в Італії в 1966 р., не міг бути безпосередньо поставлений на виробництво нашій країні. Як показали проведені у дуже великому обсязі в Науковому автомобільному та автомоторному інституті (НАМИ) дослідження та випробування, ФІАТ-124, незважаючи на свої переваги, мав цілу низку недоліків, особливо суттєвих для нашої країни з її більш важкими, ніж у Західній Європі, кліматичними та дорожніми умовами; адже недарма кажуть, що не може бути хорошого чи поганого автомобіля, незалежно від умов експлуатації. Так, були виявлені недостатні міцність кузова, довговічність гальм, цілий ряд інших недоліків. Була потрібна велика багаторічна праця працівників НАМІ, які разом з представниками Волзького автомобільного заводу і фірми ФІАТ, що будувався на той час, внесли в конструкцію автомобіля багато змін з тим, щоб, зберігши закладені в ньому хороші якості, створити автомобіль, який був би дійсно зручним, надійним і довговічним при його експлуатації у нашій країні.
Великі зміни були внесені до кузова, який став незрівнянно міцнішим. Встановлений на перших представлених зразках ФІАТ-124 застарілий двигун з нижнім розташуванням розподільчого валу був замінений сучасним, придатним для подальшого форсування двигуном потужністю 62 л. с. з верхнім розташуванням розподільчого валу, що дозволило у подальшому створити для сімейства автомобілів «Жигулі» двигуни потужністю 70 (для ВАЗ-21011), 77 (для ВАЗ-2103) та 80 к.с. (для ВАЗ-2106). Дискові гальма задніх коліс, у яких фрикційні накладки колодок швидко зношувалися внаслідок інтенсивного забруднення, були замінені на барабанні, що виявилися дуже довговічними; крім того, цей захід дозволив підвищити ефективність ручного гальма. Товщина фрикційних накладок колодок дискових гальм передніх коліс була збільшена. Покращення торкнулися також антикорозійного захисту кузова, пускових якостей двигуна, склоочисників (був введений «переривчастий» режим роботи останніх) та багатьох інших систем та агрегатів. Багато з цих покращень були впроваджені фірмою ФІАТ на автомобілях, що випускаються нею в Італії.
У результаті сьогоднішні «Жигулі», Крім компоновочних переваг, про які говорилося вище, мають низку цінних якостей та особливостей, про які варто сказати особливо.
Кузов автомобіля з метою підвищення пасивної безпеки має змінну жорсткість по довжині. Капот і багажник зроблені податливішими, ніж центральна частина, в якій розташований пасажирський салон. Завдяки цьому у разі лобового зіткнення або удару ззаду капот або багажник відносно легко деформується, поглинаючи при цьому кінетичну енергію удару; водночас центральна частина кузова деформується мало, а це зменшує ймовірність отримання водієм та пасажирами тяжких травм.
Висока в цілому надійність автомобіля ще більше підкреслюється тим, що на відміну від багатьох інших машин несправності, якщо вони виникають, зазвичай не призводять до швидкої і повної відмови автомобіля в дорозі, а наростають поступово, даючи можливість водієві не тільки доїхати до місця стоянки., а й підготуватись до проведення ремонтних робіт. Сказане відноситься до зносу зчеплення, карданних шарнірів, ряду інших вузлів та деталей. Виняток становлять елементи системи запалення, вихід із ладу яких може статися раптово.
Приємними особливостями двигуна є його висока прийомистість, тобто здатність легко і швидко набирати обертів після різкого натискання на педаль акселератора, а також здатність стійко працювати на малих обертах холостого ходу та розвивати достатню потужність незабаром після холодного пуску. Ці якості досягнуті завдяки ретельному відпрацюванню карбюратора і впускного тракту, зокрема, завдяки обігріву корпусу дроселів робочою рідиною, що відбирається від системи охолодження двигуна.
«Жигулі» відрізняються низьким рівнем внутрішнього шуму та вібрацій, що особливо помітно при інтенсивних розгонах та русі з високими швидкостями. Це вдалося досягти завдяки продуманій системі шумо- і віброізоляції відсіку двигуна, всього кузова, ретельному балансуванню деталей, що обертаються, а також ефективної системи глушення шуму випуску; останнє знижує рівень як внутрішнього, а й зовнішнього шуму.
Своєрідною та дуже денною особливістю «Жигулів» є оснащення їх досить ефективними допоміжними системами та пристроями, які у ряді випадків перевершують відповідні системи автомобілів вищого класу. Так, наприклад, що встановлюється на «Жигулі» акумулятор 6СТ-55 хоча і має меншу номінальну ємність (55 А•год), ніж акумулятор 6СТ-60, що використовується на автомобілях ГАЗ-24 «Волга», але завдяки більш високим електричним характеристикам (менша товщина та більша кількість пластин) забезпечує на стартерному режимі більший розрядний струм (191 А проти 180). Потужність стартера «Жигулів» (1,77 л. с.) не має собі рівних серед вітчизняних автомобілів із бензиновими двигунами (потужність стартера «Москвич-412» - 1,1 л. с., ГАЗ-24 - 1,4 л. с., вантажного автомобіля ЗІЛ-130 - 1,5 л. с.). Генератор «Жигулів» також відрізняється підвищеною потужністю.
Вперше застосована у вітчизняній практиці система охолодження з розширювальним бачком, що запобігає утворенню пароповітряних пробок, і з термостатом, що практично повністю припиняє циркуляцію рідини при холодному двигуні, зумовлює швидкий прогрів двигуна, його надійне охолодження, у тому числі й у найважчих умовах. опалення та дозволяє обійтися без жалюзі радіатора з ручним приводом.
Двигун загалом відрізняється дуже високими надійністю та довговічністю. Встановлена норма його пробігу до капітального ремонту (100 тис. км) практично в умовах експлуатації автолюбителями перекривається в 1,5—2 рази і більше.
Коробка передач забезпечує протягом усього терміну служби двигуна до капітального ремонту легкість та чіткість перемикань при коротких важелях. Велика довговічність та ефективність синхронізаторів досягнуто завдяки високій точності виготовлення деталей та збільшеному розміру кілець.
Карданна передача складається з двох відносно коротких карданних валів з пружною проміжною опорою, що в поєднанні з еластичною муфтою на вторинному валу коробки забезпечує поглинання вібрацій, що виникають.
Дискові гальма передніх коліс мають великі переваги в порівнянні з барабанними: при рівному зусиллі на гальмівній педалі вони дозволяють отримати більш інтенсивне та плавне уповільнення автомобіля, рівномірно «беруть» як з лівого, так і з правого боку, завдяки чому автомобіль при гальмуванні продовжує рухатися по прямій, краще охолоджуються і, отже, не знижують своєї ефективності внаслідок перегріву при тривалих та багаторазових гальмуваннях. У гідравлічний привід гальм вперше у вітчизняній практиці включений регулятор тиску, який автоматично змінює інтенсивність гальмування задніх коліс в залежності від навантаження, що припадає на них; це зменшує ймовірність блокування (юза) задніх коліс та виникнення занесення автомобіля.
Задня підвіска автомобіля - не ресора, як це зазвичай практикується, а пружинна з реактивними штангами. Це прогресивніше рішення. Така підвіска покращує плавність ходу автомобіля.
У схемі електрообладнання вперше застосовано штеккерний монтаж, тобто з'єднання проводів за допомогою не різьбових з'єднань, а легкороз'ємних, але цілком надійних штеккерів.
Пристрій органів керування світловою сигналізацією - розташування перемикача світла на кермі, наявність «мигалки» — добре функціонально продумано і, як тепер визнано, значно зручніше, ніж звичайна схема (центральний перемикач на передньому щитку та ножний перемикач ближнього та далекого світла).
Численні контрольні лампи полегшують контроль за роботою різних систем двигуна, попереджають водія про несправність гідравлічного приводу гальм (у моделях ВАЗ-2103, -2106 та -21011), а також нагадують йому про малий запас палива, включене положення ручного гальма і витягнуту рукоятку управління повітряною заслінкою карбюратора (останнє - тільки в автомобілях ВАЗ-2103 і -2106).
Автомобілі «Жигулі» відрізняються малою трудомісткістю догляду та поточного ремонту. Це пов'язано з їхньою загальною високою надійністю, надзвичайно великою періодичністю технічного обслуговування (через 10 тис. км для обкатаного автомобіля), практичною відсутністю прес-маслянок, заміною в багатьох випадках шплінтів гайками, що самоконтрятся, а також застосуванням нових високоякісних масел, мастил і робочих рідин.
Потрібно сказати, що за всіх позитивних властивостей, про які ми сказали, для «Жигулів» характерна відносно мала власна вага, що також свідчить про високий технічний рівень їх конструкції.
У результаті створений на базі ФІАТ-124 автомобіль ВАЗ-2101 «Жигулі» увібрав у себе все найкраще від свого прототипу і, будучи добре пристосованим для наших умов, опинився серед автомобілів свого класу на рівні найкращих зарубіжних зразків.
Те саме стосується й інших моделей сімейства «Жигулів».
Характеристики автомобілів
