Випередження запалення повинно також коригуватися в залежності від кількості суміші, що надходить в циліндри: чим її більше, тим випередження має бути менше, і навпаки. Контроль та регулювання цих змін відбуваються автоматично, але, щоб вся система працювала в необхідних режимах, повинен бути точно відрегульований момент запалювання суміші. Наскільки це важливо, можна судити за тими результатами, які виникають при неправильному регулюванні: при пізньому запаленні через неповноту згоряння робочої суміші двигун втрачає потужність, прийомистість, перегрівається та витрачає більше палива; при занадто ранньому запаленні виникають детонаційні стуки, трапляються прогари поршнів і клапанів. Двигун також втрачає потужність.
Момент запалювання встановлюють за збігом мітки 4 (Мал. 19), розташованої на шківі колінчастого валу, та міток 1, 2, 3 на кришці приводу механізму газорозподілу. Оснащення операції інструментом залежить від вибраного способу встановлення моменту запалювання. Традиційний і найбільш доступний спосіб – за допомогою 12-вольтової контрольної лампи. Їй користуються, якщо немає спеціального обладнання. Другий спосіб - за допомогою стробоскопа, який дозволяє досягти найбільшої точності регулювання.
При першому способі необхідно мати наступний інструмент та пристосування: пускову рукоятку, контрольну лампу з двома припаяними проводами та ключ розміром 13 мм. Послідовність виконання операції така:
- зняти кришку переривника-розподільника;
- повернути колінчастий вал пусковий рукояткою в таке положення, при якому різницева пластина 1 (див. рис. 16) ротора 2 буде направлена у бік контакту дроту першого циліндра в кришці, а мітка 4 (див. рис. 19) на шківі колінчастого валу збігається з міткою 2 на кришці приводу механізму газорозподілу. Це відповідатиме положенню поршня першого циліндра в кінці такту стиснення;
- послабити гайку 11 (див. рис. 16) кріплення корпусу 12 розподільника;
- під'єднати контрольну лампу одним кінцем дроту до клеми 6, а іншим до маси і включити запалювання;
- повернути корпус 12 розподільника за годинниковою стрілкою до замикання контактів переривника (при цьому лампочка повинна згаснути);
- повільно повертати корпус розподільника проти годинникової стрілки до моменту загоряння контрольної лампи. При цьому ротор 2 слід притискати, щоб вибрати зазор;
- встановити корпус розподільника у положення, коли загоряється контрольна лампа (контакти переривника будуть у початковій фазі розмикання), і, утримуючи корпус у такому положенні, затягнути гайку кріплення розподільника.
Щоб уточнити момент запалення, його коригують гайкою октан-коректора або поворотом самого переривника-розподільника на прогрітому двигуні. Рухаючись, рівною дорогою на прямій передачі зі швидкістю 50 км/год, різко натискають на педаль управління подачею палива. Якщо при цьому виникає незначна та короткочасна детонація, то кут випередження встановлено правильно. При сильній детонації (раннє запалення) корпус переривника-розподільника слід повернути за годинниковою стрілкою, за відсутності детонації (пізнє запалення) - проти годинникової стрілки. Після коригування моменту запалення правильність його перевіряють знову на автомобілі, що рухається.
При другому способі використовують стробоскоп і ключ розміром 13 мм. Вітчизняною промисловістю освоєно випуск стробоскопів, що працюють від бортової мережі автомобіля. Найкраще зарекомендував себе стробоскоп СТБ-1. Прилад вмикається в систему запалювання двигуна так, щоб спалахи стробоскопічної лампи відбувалися синхронно з появою іскри між електродами свічки першого циліндра. Перед початком перевірки моменту запалювання переривник-розподільник встановлюють у нульове положення, а мітку 4 (див. рис. 19) на шківі колінчастого валу для кращої видимості позначають крейдою. При працюючому двигуні світло імпульсної лампи стробоскопа направляють на шків, що обертається. Зважаючи на те, що спалахи лампи та іскри у свічки виникають одночасно, мітка на шківі здається нерухомою. Якщо момент запалення встановлений правильно, то при роботі двигуна на малій (800-900 об/хв) частоті обертання колінчастого валу мітка 4 весь час розташовуватиметься навпроти мітки 3 на кришці механізму газорозподілу. При неправильно встановленому моменті запалення помилку усувають поворотом корпусу переривника-розподільника на потрібний кут.
Для збільшення кута випередження запалення корпус переривника-розподільника слід повернути проти годинникової стрілки, а для зменшення - за годинниковою. Досконалість стробоскопічного методу полягає насамперед у тому, що процес контролю та регулювання здійснюється на працюючому двигуні. Це дає можливість одночасно перевірити працездатність відцентрового та вакуумного регуляторів випередження запалення. Враховуючи складну організацію систем та механізмів сучасного двигуна, перевагу потрібно віддавати стробоскопічному методу.
Так як стробоскоп не скрізь і не завжди можна купити, автолюбителі пристосовують для цього інші прилади.
Як приклад можна описати пропозицію умільця з м. Душанбе, який пристосував фотоспалах ФІЛ-102 як стробоскоп. Для реалізації цього завдання у схему фотоспалаху було вбудовано накопичувальний конденсатор С4 (Мал. 20) та перемикач режиму «стробоскоп» контакт S1.
Як же функціонує цей пристрій? В режимі «стробоскоп», коли контакт S1 розімкнуто, в ланцюг живлення включений лише конденсатор С4, ємність якого 3 мкф. В режимі «спалах» (при замкнутому контакті S1) працює і основний накопичувальний конденсатор С3 ємністю 1500 мкф.
Раціоналізатор виготовив нескладну конструкцію датчика ємнісного типу довжиною 100 мм і встановив його на дроті високої напруги. На датчику зроблено гніздо 2 одного центрального електрода, з допомогою якого з'єднують вилку синхропровода спалаху з датчиком. В режимі «спалах» прилад, з'єднаний із датчиком, працює як стробоскоп. Перемикач 1 виготовлений з двох затискачів приладів, розділених між собою пластиною-перемичкою.