Підвіска двигуна

Двигун у зборі зі зчепленням та коробкою передач встановлюється на автомобілі на трьох еластичних опорах (дві опори спереду та одна опора ззаду), Така схема дозволяє значно зменшити амплітуди коливань двигуна та вібрації кузова. Опори сприймають як масу двигуна, так і навантаження, що виникають від вібрації двигуна, від інерції двигуна при торканні автомобіля з місця, розгоні та гальмуванні. Двома передніми опорами 2 (Мал. 4) двигун кріпиться до поперечки передньої підвіски автомобіля, а задньої - до поперечки 13 задньої підвіски двигуна.



Передні опори мають гумові подушки 9, в яких завулканізовані сталеві шайби з болтами кріплення 10. В отворі, всередині подушок, знаходяться для збільшення жорсткості пружини 7, що спираються на ізолюючі кільця 6, і для пом'якшення ударів буфера 8, що представляють собою гумовий втулкою.

Подушки кріпляться до проміжних пластин 5, які у свою чергу кріпляться до кронштейнів передньої 4 опори двигуна. Кронштейни чотирма шпильками закріплюються на фланці 3 блоки циліндрів. Для захисту правої подушки від гарячої приймальної труби глушників під неї встановлюється захисний кожух 1.


Задня опора 11 складається з трьох сталевих пластин, привулканізованих до гуми, що розділяє їх. Верхня пластина кріпиться до задньої кришки коробки передач, а нижні - до поперечки 13 задньої підвіски двигуна.

Щоб не деформувалися полиці поперечки при затягуванні болтів кріплення опори, між полицями встановлюються дистанційні втулки 12.

Догляд за підвіскою двигуна полягає в очищенні гумових деталей від олії та бруду, а також при необхідності у підтяжці гайок та болтів кріплення.