Зазори по висоті між поршневими кільцями та канавками перевірте набором щупів, встановлюючи кільце у відповідну канавку. У замку кілець зазор перевіряють набором щупів, вставляючи кільця в калібр, що має діаметр отвору, що дорівнює номінальному діаметру кільця з допуском±0.003 мм. Для кілець нормального розміру можна застосовувати калібр 67.8125.9501 для двигуна 2105 або калібр А.96137 для двигунів 2101 та 2103.
Посадку поршневого пальця в поршень перевіряють, вставляючи відібраний поршневий палець, попередньо змащений моторним маслом, в отвір боби поршня. Посадка вважається нормальною, якщо поршневий палець входить в отвір від простого натискання великого пальця руки і не випадає з боби, якщо тримати поршень із поршневим пальцем у вертикальному положенні. Якщо палець випадає з бобишки, його замінюють пальцем наступної категорії. Якщо у поршні був палець 3-ї категорії, то в цьому випадку замініть поршень із пальцем.
При заміні поршнів підбирайте їх по масі, тому що поршні одного двигуна не повинні відрізнятися більш ніж на 2,5 г. У тому випадку, якщо немає комплекту поршнів однієї групи по масі, можна підігнати її, видаляючи метал напилком або фрезою рівномірно з двох сторін на нижній зовнішній стороні бобишок під поршневий палець (Мал. 6). Знімання металу, однак, не повинно перевищувати 4,5 мм щодо номінальної висоти поршня (59,4 мм), а шириною обмежується діаметром 70,5 мм для двигуна 2105 або 66,5 мм для двигунів 2101 і 2103.
Поршні до циліндрів підбирають так, щоб зазор між поршнем і циліндром становив 0,06-0,08 мм для двигуна (0,05-43,07 мм для двигунів 2101 та 2103). На новому двигуні досягається установкою поршнів того ж класу, що і циліндри. У двигунів, що були в експлуатації, поршні та циліндри мають деякий знос. Тому необхідно знову підбирати поршні до циліндрів, вимірюючи їх діаметр, щоб зазор був по можливості ближче до розрахункового.