Влаштування приводу гальм ВАЗ-2106 та ВАЗ-2103

Відкрити велику картинку в новій вкладці »

---

Гідравлічний привід включає гальмівну педаль 33, вакуумний підсилювач 18, головний циліндр 19, бачок 20, регулятор 25 тиску задніх гальм, колісні циліндри гальмівних механізмів, трубопроводи і шланги.

Вакуумний підсилювач зменшує зусилля, яке прикладається до педалі гальма при гальмуванні. Між корпусом 72 і кришкою 63 вакуумного підсилювача затиснутий зовнішній поясок гумової діафрагми 61, підсилювач розділяє на вакуумну і атмосферну порожнини. Вакуумна порожнина через шланг з наконечником 58 і клапаном з'єднується з трубою впускної двигуна. Для герметизації з'єднання наконечник шланга з'єднаний з підсилювачем через гумовий фланець.

Всередині вакуумного підсилювача розташований пластмасовий корпус 62 клапана, хвостовик якого на виході з кришки вакуумного підсилювача герметизується ущільнювачем 67. Він встановлений у гнізді кришки і підібганий до відбору гнізда дистанційним кільцем, яке замикається стопорним кільцем. Для захисту рухомого хвостовика корпусу клапана від забруднення на відбортовану частину корпуса підсилювача і хвостовик корпусу клапана надягти гофрований захисний чохол 71.

У корпусі клапана розміщені буфер 64, поршень 66 з штовхачем 70, гумовий клапан 68, пружини з опорними чашками і повітряний фільтр 69. У корпусі 62 виконаний канал, через який атмосферна порожнина з'єднується з вакуумною.

У виточення поршня 66 заходить наполеглива пластина 65, інший кінець якої впирається в поясок діафрагми 61, що запобігає її випаданню. Пластина 65 фіксує в корпусі поршень 62 в зборі з штовхачем 70 і клапаном 68. У буфер 64 упирається шток 59 приводу поршня головного циліндра. На виході з корпусу вакуумного підсилювача шток обжимається ущільнювачем 73, який підтискається обоймою 74 до гнізда підсилювача корпусу. У торцевий отвір штока вкручений болт 75, яким регулюється вихід штока з підсилювача корпусу (1,05-1,25 мм). Кульова головка штовхача 70 обжата в гнізді поршня.


Гумовий клапан 68 зібраний на штовхачі. Рухлива головка клапана, посилена металевою шайбою, підібгана пружиною через опорну чашку до заднього торця поршня (при повному розгальмовуванні). Для рухомої головки клапана в корпусі 62 є сідло. Нерухомий буртик клапана 68 підібганий пружиною через опорну чашку до внутрішньої стінки хвостовика корпусу клапана, створюючи надійне ущільнення. Для очищення атмосферного повітря в хвостовику корпусу клапана встановлений поролоновий повітряний фільтр 69. Корпус клапана постійно віджимається пружиною 60 у бік кришки 63. Між собою корпус і кришка підсилювача з'єднані за рахунок введення виступів кришки до западини корпусу під подальший поворот кришки корпуси. Роз'єм кришки та корпусу ущільнений буртом гумової діафрагми 61, затиснутим між ними.

Головний циліндр 19 кріпиться на двох шпильках до вакуумного підсилювача. Зверху в його корпусі виконані три різьбових отвори для штуцерів трубопроводів, що відводять рідину в контури приводу передніх і задніх гальм, і два гнізда, в яких кріпляться стопорними шайбами штуцери 52, з'єднані шлангами з бачком 20. Внутрішній отвір поверхні. З одного боку порожнина циліндра закривається пробкою 48. У циліндрі послідовно встановлені два поршні, один з яких приводить у дію задні гальма, інший - передні. Між пробкою і поршнем 47, а також між поршнями 47 і 44 встановлені пружини зворотні 45, під дією яких вони повертаються у вихідне положення при розгальмовуванні. При цьому хід поршнів обмежений гвинтами 46 хвостовики яких заходять в поздовжні пази поршнів.


Поршень 47 приводу задніх гальм ущільнений в циліндрі двома кільцями 51. Переднє кільце пружиною 50 підібгано до торцевої поверхні канавки. Інший кінець пружини упирається в чашку 49. Задне кільце підібгане до торця поршня пружиною 45 через шайбу 55.

Поршень 44 приводу передніх гальм має аналогічне ущільнення, тільки заднє кільце розташоване в канавці поршня і має іншу форму.

На обох поршнях вільно надягнуті розпірні втулки 56. У вихідному положенні поршня втулка розпірна, упираючись в стопорний гвинт, відводить кільце ущільнювача від торця канавки. При цьому через зазор, що утворився, робоча порожнина циліндра повідомляється з бачком 20. Канавка переднього ущільнювального кільця через радіальні отвори і осьовий канал в поршні повідомляється з робочою порожниною циліндра. Тому, коли в робочій порожнині збільшується тиск рідини, кільце ущільнювача щільніше притискається до дзеркала циліндра.

Бачок 20 двосекційний, виготовлений із напівпрозорої пластмаси, що забезпечує візуальний контроль за рівнем рідини. У нижній частині корпусу бачка є два наконечники для приєднання шлангів. На заливну горловину навертається кришка 5, яка підтискає корпус 4 клемного пристрою і відбивач 6 до торця горловини. У корпусі 1 змонтовано пристрій контролю рівня рідини в бачку. Воно складається з поплавця 8, на штоку якого розташований рухомий контакт 3, нерухомого контакту 2, закріпленого в корпусі 1. При зниженні рівня рідини поплавок опускається і контакти замикають ланцюг контрольної лампи.

Регулятор тиску 25 включений у привод задніх гальм для того, щоб не допустити підвищення тиску в цьому контурі при зменшенні навантаження на задню вісь коліс. Інакше можливе блокування задніх коліс та їх юз. Регулятор кріпиться двома болтами до кронштейна кузова, причому один отвір у кронштейні виконаний овальним, що дозволяє регулювати положення регулятора тиску.

В дію регулятор тиску наводиться торсіонним важелем 31 (див. рис. 22), який кріпиться до кузова обоймою через 32 гумову опорну втулку 33. Довге плече важеля 31 з'єднане шарнірно через тягу 12 з балкою заднього моста, а коротке плече проходить через отвір осі 29 і заходить у виріз нижньої частини поршня 16 (див. рис. 26) регулятора. Це плече передає на поршень коливальний рух балки заднього моста.

У корпусі регулятора тиску вкручені штуцери двох трубопроводів: нижнього – для підведення рідини від головного циліндра, верхнього – для подачі рідини до колісних циліндрів.

Поршень 16 регулятора на виході з корпусу ущільнений кільцем 9, розташованим у металевій обоймі. Це кільце підібгано пружиною 10. Верхній кінець пружини упирається в плаваючу тарілку 11 і через неї в заплечики поршня. Пружина прагне підібгати поршень до упору його в пробку 14. Втулка 13 вільно одягнена на головку поршня. Вона обмежує підйом ущільнювача 12 вгору до головки поршня.