Після очищення оглядають свічки та регулюють зазор між електродами. Якщо на ізоляторі свічки є сколи, тріщини або пошкоджено приварювання бокового електрода, то замініть свічку.
Проміжок (0,7-0,8 мм) між електродами свічки перевіряють круглим дротяним щупом. Перевіряти зазор плоским щупом не можна, тому що при цьому не враховується виїмка на бічному електроді, що утворюється під час роботи свічки. Зазор регулюють підгинанням тільки бічного електрода свічки. Центральний електрод не підгинають, тому що цим можна спричинити поломку керамічного ізолятора.
Випробування на герметичність
Ввертають свічку у відповідне гніздо на стенді та затягують динамометричним ключем моментом 3,2-4 кгс-м. Потім створюють у камері стенду тиск 20 кгс/см2. Капають на свічку кілька крапель олії чи гасу; якщо герметичність порушена, то виходитимуть бульбашки повітря зазвичай між ізолятором та металевим корпусом свічки.
Електричне випробування
Ввертають свічку в гніздо на стенді і затягують зазначеним моментом. Регулюють зазор між електродами розрядника на 12 мм, що відповідає напрузі 18 кВ, а потім створюють насосом в камері тиск 6 кгс/см2. Встановлюють наконечник дроту високої напруги на свічку та подають на неї імпульси високої напруги.
Якщо в окулярі стенду спостерігається повноцінна іскра, то свічка вважається справною. У цьому допускаються нерегулярні іскри на розряднику. Якщо іскріння відбувається лише між електродами розрядника, то знижують тиск у камері та перевіряють, при якому тиску настає іскроутворення між електродами свічки. Якщо воно починається при тиску нижче 3 кгс/см2, то свічка дефектна.
Якщо іскроутворення відсутня на свічці та на розряднику, то найімовірніше, що на ізоляторі свічки є тріщини і розряд відбувається всередині між корпусом та електродами. Така свічка вважається дефектною.