На автозаводі на нижню поверхню основи кузова, лонжерони, поперечки та арки коліс для шумоізоляції та захисту від корозії наноситься поліхлорвініловий пластикат марки пластизоль Д-11 А товщиною 1...1,5 мм.
Перед відновленням покриття встановлюють автомобіль на витяг, ретельно оглядають низ кузова та виявляють дефекти покриття. Очищають від бруду низ кузова, видаляють іржу шпателем, шкіркою і обдувають стисненим повітрям. Для видалення іржі можна використовувати очищувач іржі «Омега-1» або автоперетворювачі іржі. Встановлюють автомобіль у камеру для нанесення мастики на витяг і знімають колеса. Закривають барабани та диски гальм захисними кожухами, ізолюють щільним папером та клейкою стрічкою глушники, троси та інші місця, що не підлягають обробці мастикою.
При пошкодженнях захисного покриття днища без порушення шару грунту пошкоджені ділянки знежирюють змоченою в уайт-спіриті ганчіркою і на суху поверхню наносять протишумну мастику БПМ-1 товщиною 1...1,5 мм. Висушують покриття у природних умовах протягом доби або при температурі 90°С протягом 30 хв. Відновлення покриття пластизолем Д-11 А складніше, оскільки сушіння його вимагає температури 130°С протягом 30 хв.
У випадках значних пошкоджень захисного покриття з пошкодженням шару ґрунту, поверхню шліфують до металу, знежирюють та наносять ґрунт ГФ-073 або ГФ-20. Потім загрунтовані ділянки поверхні наносять пензлем мастику БПМ-1.
Якщо час експлуатації автомобіля не перевищує 1...1,5 року, перекриття шару мастики за старим шаром покриття має бути мінімальним. При тривалішій експлуатації автомобіля мастику слід наносити по всій поверхні днища кузова та арок коліс.
Лакофарбове покриття кузова, забруднене мастикою, очищають ганчір'ям, змоченим у уайт-спіриті.
У холодну пору року мастику перед вживанням треба витримати у теплому приміщенні до температури не нижче +20°С. Загусла мастику розбавляють ксилолом в кількості не більше 3% за обсягом.