Мал. 40. Паливний насос:
1 - нагнітальний патрубок; 2 – фільтр; 3 – верхній корпус; 4 - всмоктувальний патрубок; 5 – кришка; 6 - всмоктуючий клапан; 7 шток; 8 - важіль ручного підкачування палива; 9 – пружина; 10 кулачок; 11 – балансир; 12 - важіль механічного підкачування палива; 13 – нижній корпус; 14 - внутрішнє дистанційне прокладання; 15 - пружинне дистанційне прокладання; 16 – нагнітальний клапан.
Паливний насос складається з нижнього корпусу 13 з важелями приводу, верхнього корпусу 3 з клапанами і патрубками, діафрагмового вузла і кришки 5. Між корпусами 3 і 13 встановлюються три діафрагми: дві верхні — робочі — для подачі палива, нижня — запобіжна попадання палива до корпусу приводу при пошкодженнях робочих діафрагм. Діафрагми виготовляються із мембранної тканини. Між робітниками та запобіжною діафрагмами розташовуються зовнішня 15 і внутрішня 14 дистанційні прокладки. Зовнішня прокладка має отвір для виходу палива назовні у разі пошкодження робочих діафрагм. Діафрагми з тарілками встановлюються на шток 7 та кріпляться зверху гайкою. На штоку під вузлом діафрагм знаходиться стиснута пружина. Шток Т-подібним хвостовиком вставляється в проріз балансу 11, яка дозволяє не розбираючи знімати вузол діафрагм.
У нижньому корпусі встановлюються важелі 12,8 і балансир 11. У верхньому корпусі 3 встановлюються клапани: 6, що всмоктує, і нагнітальний 16. Під клапани ставляться прокладки з матеріалу діафрагм. Клапани пружинами притискаються до сідла. Зверху до корпусу насоса центральним болтом кріпиться кришка 5. Між кришкою та корпусом встановлюється пластмасовий сітчастий фільтр. Верхній корпус 3 має 1 нагнітальний і всмоктувальний 4 патрубки насоса.
При роботі двигуна ексцентрик розподільного валу через штовхач впливає на важіль 12 та повертає балансир 11, який відтягує діафрагми насоса. У цьому пружина діафрагм стискається. Діафрагми створюють розрідження, в результаті чого паливо через клапан, що всмоктує, 6 заповнює робочу порожнину насоса над діафрагмами. При збігу ексцентрика з штовхача звільняється важіль 12, балансир 11 та шток з діафрагмами. Діафрагми під дією пружини створюють тиск у робочій порожнині, закривають всмоктуючий клапан 6 і через нагнітальний клапан 16 подають паливо карбюратор.
При невеликій витраті палива хід діафрагм неповний, тому хід важеля з балансиром частково буде холостим.
Подача палива важелем 8 ручного підкачування здійснюється впливом кулачка 10 на балансир і діафрагми паливного насоса.
Між насосом та корпусом приводу встановлюється теплоізоляційна проставка та регулювальні прокладки. Для правильної установки насоса використовуються дві з трьох вказаних нижче прокладок: прокладка А — товщиною 0,27...0,33 мм; прокладка - товщиною 0,7... 0,8 мм; прокладка С - товщиною 1,1... 1,3 мм. Схема установки показано на рис. 41.
Установку насоса виконують у такому порядку. Встановлюють теплоізоляційну проставку, поставивши під неї прокладку А, а на площину, що торкається насоса, ставлять прокладку В. Заміряють відстань d (мінімальну величину, на яку виступає штовхач, встановлену повільним провертанням колінчастого валу). Якщо розмір d знаходиться в межах 0,80...1,30 мм, кріплять насос на двигун; якщо d менше 0,80 мм, прокладку замінюють прокладкою А; якщо d більше 1,30 мм, то прокладку замінюють прокладкою С. Ще раз заміряють розмір d і кріплять насос на двигуні.
Між корпусом приводу та теплоізоляційною проставкою завжди має стояти прокладка А.