Стійка передньої підвіски складається з корпусу, в якому встановлений гідравлічний телескопічний амортизатор, гвинтова циліндрична пружина і верхня опора стійки. Зовні до корпусу стійки приварені кронштейн для кріплення поворотного кулака, важіль повороту і нижня опорна чашка пружини.
Циліндрична пружина своїм нижнім витком спирається на нижню опорну чашку, а верхнім - у верхню опорну чашку, закріплену на штоку амортизатора. Також на штоку амортизатора встановлена верхня опора стійки, що складається з корпусу, гумової подушки та підшипника. Корпус опори кріпиться до кузова автомобіля трьома гайками. Підшипник дозволяє штоку амортизатора повертатися в опорі під час повороту стійки, а гумовий буфер перешкоджає передачі вібрацій на корпус автомобіля.
Шток амортизатора захищений від бруду та пилу пильником (гофрованим кожухом). При проби передньої підвіски хід штока амортизатора вниз обмежений буфером ходу стиснення.
Поворотний важіль стійки з'єднується з кермовим тягою через кульовий палець. Зміна довжини тяги за допомогою її різьбової вставки дозволяє регулювати сходження передніх коліс.
1 - наконечник рульової тяги; 2 - різьбова вставка; 3 – рульова тяга; 4 – телескопічна стійка; 5 - поворотний важіль
Поворотний кулак кріпиться до кронштейна стійки двома болтами з гайками. Верхній отвір кронштейна виконано овальним, а встановлений у нього болт має ексцентриковий поясок та ексцентрикову шайбу. При повороті верхнього болта поворотний кулак переміщається радіусом, використовуючи нижній болт як вісь обертання. Завдяки цьому змінюється кут між стійкою та кулаком, що у свою чергу дозволяє регулювати на автомобілі розвал переднього колеса.
1 – кронштейн кріплення поворотного кулака; 2 – корпус стійки; 3 - верхній (ексцентриковий) болт кріплення поворотного кулака; 4 – нижній болт кріплення поворотного кулака; 5 - поворотний кулак
В отвір поворотного кулака запресований та зафіксований двома стопорними кільцями дворядний кульковий підшипник. У внутрішнє кільце підшипника запресовано маточину колеса.
Знизу поворотний кулак з'єднаний із поперечним важелем підвіски за допомогою кульової опори. Від переміщення поперечний важіль утримується розтяжкою, яка своїм заднім кінцем кріпиться через сайлентблок (гумометалевий шарнір) до важеля, а переднім – через подушку до поперечки. Змінюючи кількість шайб у передньому та задньому кріпленні розтяжки можна змінювати положення важеля, регулюючи цим кут поздовжнього нахилу осі повороту.
1 - задній кінець поздовжньої розтяжки; 2 – регулювальні шайби; 3 - завзята шайба; 4 - сайлентблок (гумометалевий шарнір); 5 - поперечний важіль передньої підвіски
Кінці стабілізатора поперечної стійкості за допомогою стійок з'єднані з поперечними важелями передньої підвіски. Центральна частина стабілізатора закріплена через гумові подушки на кузові. Рух одного з важелів через стабілізатор передається на другий. Це дозволяє частково синхронізувати роботу обох сторін підвіски і тим самим зменшити розгойдування автомобіля на нерівній дорозі та крени в поворотах.
Влаштування передньої підвіски: 1 - кронштейн кріплення поперечного важеля; 2 – подушка штанги стабілізатора; 3 – скоба подушки штанги; 4 – штанга стабілізатора; 5 – поперечний важіль; 6 – стійка стабілізатора; 7 - кульова опора; 8 – поворотний кулак; 9 – стійка телескопічна; 10 – розтяжка поперечного важеля; 11 - кронштейн переднього кріплення розтяжки поперечного важеля; 12 - поперечка