Пристрій зчеплення

Трансмісія автомобіля складається з зчеплення, коробки передач, об'єднаної з головною передачею та диференціалом, та приводу передніх коліс.


Двигун у зборі з коробкою складають силовий агрегат. Силовий агрегат розташований поперек автомобіля та має триточкове кріплення до кронштейнів підрамника через гумові елементи. Крутний момент передається безпосередньо від силового агрегату на провідні колеса через вузли трансмісії, компактно розташовані в єдиному картері. Він у зборі з приводами коліс та приймальною трубою системи випуску встановлюється на підрамнику разом із передньою підвіскою, гальмівними механізмами передніх коліс та кермовим механізмом.

Для зменшення трудомісткості при ремонті коробки передач та зручності її зняття лівий лонжерон 7 (див. 23) підрамника має болтове з'єднання з передньою поперечкою 13 підрамника та опорою кермового механізму. Для зняття коробки передач достатньо відібрати лівий лонжерон підрамника, щоб звільнити простір для зняття та опускання коробки.

Зчеплення

Зчеплення однодискове, сухе з центральною діафрагмовою пружиною натискною постійно-замкнутого типу, з тросовим приводом. Цей тип зчеплення відрізняється своєю простотою, компактністю та надійністю конструкції та широко застосовується на легкових автомобілях. Зчеплення має малу трудомісткість технічного обслуговування та за термінами служби узгоджено з іншими механізмами трансмісії.

За допомогою зчеплення водій здійснює короткочасне від'єднання двигуна від трансмісії при перемиканні передач та гальмуванні та плавне їх з'єднання при торканні автомобіля з місця. Зчеплення оберігає також деталі трансмісії від динамічних навантажень внаслідок часткового пробуксування дисків та роботи демпфера (гасителя крутильних коливань) веденого диска.


Зчеплення кріпиться до маховика 2 кожухом 5 шістьма болтами і центрується на маховику трьома настановними штифтами. Закривається зчеплення алюмінієвим картером 29. Між блоком двигуна та картером зчеплення затиснутий литий тримач 1 заднього сальника колінчастого валу двигуна. Знизу порожнина картера зчеплення закривається штампованою кришкою. У верхній частині картера зчеплення є люк. а на тримачі сальника - шкала 3, для перевірки та встановлення моменту запалення за мітками на маховику та на щілині.

У гнізда картера зчеплення запресовані два роликові циліндричні підшипники, один для первинного, другий для вторинного валів коробки та роликовий конічний підшипник диференціала. До внутрішнього торця гнізда підшипника 28 первинного валу 22 кріпиться своїм фланцем напрямна втулка 20 муфти 13 підшипника вимикання зчеплення. Один з болтів кріплення напрямної втулки має кульову головку, яка є опорою 16 для вилки 14 вимкнення зчеплення. Вилка проходить через вікно картера назовні та на виході ущільнюється гумовим чохлом 17. У картері зчеплення виконані також гнізда під шток вибору передач, під опорну втулку стартера та під вісь проміжної шестерні заднього ходу. Зверху картер зчеплення запресована трубка сапуна 11, через який порожнина картера коробки передач повідомляється з атмосферою. На трубку сапуна встановлюється гумовий ковпачок 10. Щоб через сапун не відбувався викид масла, порожнину трубки сапуна з боку коробки передач закривається пластиною 18. Зовні, в гнізді картера зчеплення, кріпиться на шпильці гайкою корпус 50 (див. 19) приводу спідометра.


До задньої площини картера зчеплення кріпиться картер коробки.

Провідна частина

Провідна частина зчеплення виконана нероз'ємним вузлом, який входять кожух 5, натискний диск 6, пружина натискна 7 і пружні пластини 27, що з'єднують кожух зчеплення з натискним диском. Ця частина зчеплення безпосередньо кріпиться до маховика і через фрикційні накладки 23 передає крутний момент двигуна на частину зчеплення ведену, а через неї на первинний вал коробки передач.

Кожух зчеплення відштампований із листової сталі. У порожнині кожуха приварено рельєфним зварюванням у трьох місцях опорне кільце 8 натискної пружини. Інше кільце затиснуто між головками шести заклепок 9, що з'єднують натискну пружину з кожухом зчеплення. Таким чином, з обох боків натискної пружини розташовані опорні кільця, щодо яких відбувається її прогин. До кожуха зчеплення приклепані одним кінцем три пари пружних пластин 27, а іншим кінцем приклепуються до натискного диска, пружно з'єднуючи між собою обидві деталі.

Натискний диск 6 чавунний, має три припливи для кріплення пружних пластин. Робочу поверхню натискного диска відшліфовано. З боку натискної пружини на диску виконаний кільцевий виступ, який тисне робоча кромка натискної пружини, переміщуючи диск у бік маховика. Кільцевий виступ має вікна для кращої вентиляції зчеплення.

Натискна пружина 7 виконана з пружинної сталі, має форму конусної діафрагми. Радіальні прорізи утворюють на пружині 12 пелюсток. Прорізи закінчуються отворами, через шість із них проходять заклепки для з'єднання пружини з кожухами зчеплення. Опори для натискної пружини служать два дротяних кільця 8, по одному з кожного боку пружини. До пелюсток натискної пружини постійно підібгають із зусиллям 30...70 Н (3,3...7,1 кгс) самовстановлюваний підшипник 12 вимикання зчеплення.

Відома частина

Відома частина зчеплення складається з веденого диска 4 та демпфера (гасителя крутильних коливань). Поверхня веденого диска розділяється фігурними вирізами на шість секторів, зовнішній контур яких виконаний по колу у формі кривої хвилеподібної. На поверхні веденого диска також виконані фігурні вирізи, за рахунок яких покращується еластичність кожного сектора. Для збереження хвилеподібної форми секторів диска фрикційні накладки приклепані сталевими заклепками до секторів незалежно один від одного. Головки заклепок втоплені в отворах накладок, які стрижні розклепані з боку диска. Для доступу до заклепок у протилежній накладці виконані отвори

Випукла частина секторів створює нерівномірний питомий тиск на поверхню накладок і стикаються з ними поверхні маховика і натискного диска: під опуклою частиною сектора воно більше, а в проміжках між ними - менше, і тільки після повного стиснення веденого диска питомий тиск на зазначених поверхнях вирівнюється. забезпечує плавне включення зчеплення. При цьому спочатку ведений диск прослизає відносно поверхонь маховика і натискного диска, і крутний момент, що передається, збільшується поступово. Це оберігає деталі трансмісії від перевантажень і сприяє плавному торканню автомобіля з місця.

Ведомий диск з'єднується зі маточкою 24 через деталі гасника крутильних коливань, який створює між ними пружний зв'язок. Необхідність гасителя коливань викликається такою. При різкій зміні швидкості руху автомобіля, наїзді на нерівності дороги, різкому включенні зчеплення, а також внаслідок нерівномірності моменту, що крутить, протягом чотиритактного циклу роботи двигуна в трансмісії виникають динамічні навантаження, що викликають закручування (розкручування) валів трансмісії автомобіля. Нерівномірність моменту, що крутить, двигуна може викликати значні перевантаження в трансмісії внаслідок виникнення крутильних коливань і резонансу при збігу частот коливань переданих навантажень з частотами власних коливань трансмісії. Ці пружні коливання трансмісії можуть призвести до поломок деталей трансмісії, коли амплітуди коливань досягають великої величини. Енергію крутильних коливань поглинає гасник коливань (демпфер).

Він включає в себе: передню 34 і задню 26 пластини демпфера, пружини 25, фрикційне кільце 31, опорне кільце 33 і пружинну шайбу 32. Перераховані деталі зв'язують маточину 24 з веденим диском 4 допомоги пластин демпфера 34 і 26, які з'єднані між собою затятими пальцями 30 (заклепками). Ці пальці вільно проходять через три підковоподібні вирізи фланця маточини і обмежують кут повороту веденого диска (разом із пластинами демпфера) щодо маточини. Фрикційне кільце 31 підтискається до фланця маточини конічної пружинної шайбою 32 із зусиллям, що забезпечує переміщення веденого диска щодо маточини (до упору пальців) при моменті, що крутить, понад 7 кгс·см. Одночасно опір повороту диска 4 щодо маточини створюють три пари пружин 25 різної пружності та розмальовки (покриття), Покладені у прямокутні вікна маточини 24, диска 4 і пластин демпфера.

Пружини однакового забарвлення розташовані навпроти один одного. Від випадання з вікон маточини та диска пружини фіксуються відбортуванням отворів в обох пластинах демпфера.

Ведений диск у зборі встановлюється на шпицях первинного валу 22 коробки і може переміщатися вздовж валу.

Вимикання зчеплення здійснюється за допомогою тросового приводу, зусилля якого через вилку 14 передається на підшипник 12 вимикання зчеплення.

Муфта 13 у зборі з підшипником розташована на направляючій втулці 20, яка своїм фланцем кріпиться до картера зчеплення трьома болтами. Один із болтів кріплення має кульову головку 16, яка є опорою для вилки 14. На кульовій опорі вилка фіксується пружиною 15. Місце виходу вилки з картера зчеплення ущільнюється захисним чохлом 17.